+380977173388

Показати меню

Стадіон Камп Ноу

Стадіон Камп Ноу

Місцезнаходження — Avinguda Arístides Maillol 6-18, 08028 Barcelona
Метро — Лінія метро L5, станція Colblanc і Badal, лінія метро L3, станція Palau Reial і Maria Cristina
Трамвай — Трамваї ліній T1, T2 і T3, зупинка Avinguda de Xile
Години роботи — З 4 квітня по 9 жовтня - з понеділка по суботу з 10-00 до 20-00; в інші дні року - з 10-00 до 18-30; по неділях - з 10-00 до 14-30.
Вартість — Для дорослих - 19 євро; студенти, вболівальники та пенсіонери - 15,50 євро; діти (6-13 років) - 15,50 євро; діти до 5 років та члени клубу - безкоштовно.

Стадіон Камп Ноу

У багатьох людей у ​​всьому світі Каталонія асоціюється з футбольним клубом «Барселона», та найзнаменитішою спорудою Барселони в такому випадку є аж ніяк не Саграда Фамілія, а легендарний Камп Ноу - домашній стадіон «Барси», як її частіше називають. Камп Ноу не просто домашня арена «Барселони», але й найбільший стадіон як в Іспанії, так і в усій Європі, що вміщає 99 354 глядачів, і одна з небагатьох європейських арен, якій присвоєно 5-зірковий статус по категорії ФІФА.

Стадіон був побудований в 50-х роках минулого століття на зміну старому стадіону «Барси» - Les Corts, місткість якого була вже до того часу недостатньою. До того ж справа була і в політиці - вічний конкурент «Барси», мадридський «Реал», тоді вже обзавівся своєю супер-ареною - «Сантьяго Бернабеу», так що для каталонського клубу було справою честі побудувати ще більш місткий і функціональний стадіон, що йому з успіхом вдалося. Будівництво розпочалося навесні 1953 року і тривало до 1957 року, а архітектором виступив Франсеск Мітханс, двоюрідний брат президента «Барси» Франсеска Миро-Санса. Відкриття відбулося 24 вересня 1957 дружнім матчем, в якому «Барселона» з рахунком 4-2 переграла польську «Легію», а автором першого гола на новому стадіоні став Еулохіо Мартінес. Що стосується назви, то офіційним ім'ям стадіону до 2000 року було Estadio del Club de Fútbol Barcelona (Стадіон ФК «Барселона»), проте в народі практично з самого початку арену іменували «Камп Ноу», що в перекладі з каталанської означає «нове поле» або «новий стадіон». З 2000 року стадіон офіційно став називатися «Камп Ноу» до загальної радості Кулес (cules), як називають вболівальників "Барси".

Стадіон не раз перебудовувався. Так, до кубка світу 1982 року його місткість була розширена до вражаючих 120 000 чоловік, однак після введення нових правил УЄФА число місць довелося знизити до нинішнього рівня. Тим не менш, історія «Камп Ноу» продовжується - на честь 50-річчя арени був прийнятий проект, який передбачає нову перебудову стадіону, що включає в себе збільшення місць до 112 000, що зробить «Камп Ноу» третім за величиною стадіоном світу. Також буде встановлений ​​висувний дах для захисту від дощу, а фасад буде облицьований рухливими полікарбонатними і скляними плитами, що світяться і це дозволить створювати дивовижні за красою світлові ефекти. Автором нового проекту став знаменитий архітектор сер Норман Фостер, який також створив в Барселоні вежу Кольсерола.

Усередині «Камп Ноу» розташований музей «Барси» - другий за відвідуваністю музей у місті, що поступається лише музею Пікассо. Музей клубу в 2010 році відвідало приблизно 1,3 мільйона осіб. Він був відкритий в 1984 році, 24 вересня, як і «Камп Ноу». Музей, який займає 3,500 кв. метрів, складається з трьох секцій. У першій розташований інтерактивний екран, на якому відображається інформація про історію «Барси» з фотографіями, відео, документами і багато чим іншим. Відвідувачі самі можуть вибрати розділ, що їх цікавить. У другій секції знаходиться невелика колекція робіт каталонських художників - Далі, Міро і Тапіі. Найцікавіша - третя секція, де розташовані трофеї (або копії трофеїв) «Барси», форми легендарних гравців і безліч інших артефактів, що розповідають про історію клубу не менше, ніж будь-яка книга. Так, у колекції музею можна побачити бутси Рональда Кумана, одна з яких відповідальна за вирішальний гол, забитий знаменитим голландцем зі штрафного на 111-й хвилині фіналу Кубка чемпіонів 1992 року, який проходив на старому «Уемблі». Або, наприклад, тут же можна помилуватися синьо-гранатовою формою Дієго Марадони або Золотою бутсою кращого гравця сучасності Ліонеля Мессі. Музей «Барси» - це прекрасна можливість доторкнутися до дивовижної історії одного з найпопулярніших і кращих футбольних клубів планети, який, як свідчать трибуни «Камп Ноу», «mes que un club» - «більше, ніж клуб».

Стадіон Камп Ноу

Стадіон Камп Ноу