+380969522339

Показати меню

Музей «Зелені склепіння» / «Грюнес Гевельбе»

Музей «Зелені склепіння» / «Грюнес Гевельбе»

Місцезнаходження — Sophienstraße 1
Трамвай — 4, 8, 9 (зупинка Theaterplatz)
Години роботи — 10:00-18:00


Найзнаменитіша колекція скарбів Дрездена зберігається в музеї «Зелені склепіння», також відомому як «Грюнес Гевельбе». Цей музей має найбагатше зібрання коштовностей в Європі. Історія музею охоплює час від Ренесансу до класицизму. Спочатку, «Грюнес Гевельбе» був князівською скарбницею династії Веттинів.

Назва «Зелені склепіння», музей отримав від колись забарвлених в малахітово-зелений колір колон в Залі коштовностей. Зараз ці колони закриті численними дзеркалами. Музей «Зелені склепіння» є так званим історичним ядром усіх Державних художніх зібрань Дрездена. Колекції музею демонструються в двох експозиціях: «Історичними зеленими склепіннями» і «Новими зеленими склепіннями», які знаходяться в західній частині палацу-резиденції.

Велика частина приміщень, де зберігаються скарби, раніше не носила громадський характер. У XVI столітті це місце називалося «таємне зберігання зелених склепінь», і використовувалося тільки для зберігання цінних предметів і їх обрамлення, але не для демонстрації публіці. Також, скарбниця вважалася найбільш безпечним місцем від пожежі. У 20-х роках XVIII століття, відомий курфюрст Август Сильний наказав облаштувати кунсткамеру з 9 залів, де відвідувачам дозволялося ознайомитися з унікальними експонатами, зібраними ним і його попередниками.

У 1945 році, під час бомбардування Дрездена, було зруйновано 3 зали з 9, однак самі експонати заздалегідь були вивезені з палацу в фортецю Кьонігштайн. По закінченню війни коштовності були передані в СРСР, і тільки в 1958 році повернені назад в НДР. У 2004 році відкрилося 10 нових залів для експозицій під назвою «нові Зелені склепіння», а в 2006 році після реконструкції відкрилися і «історичні Зелені склепіння». У 2007 році музей відвідали 460 тисяч осіб.


Музей «Зелені склепіння» / «Грюнес Гевельбе»

Музей «Зелені склепіння» / «Грюнес Гевельбе»